Тиждень поезії завершено, але слово живе!

 

Тиждень поезії це завжди свято слова, сповнене творчої атмосфери, натхнення та єднання. І коли він завершується, відчувається суміш емоцій. З одного боку – легкий смуток, ніби закінчилася чарівна казка, де слова оживали, надихали, змушували задуматися. Були голоси, емоції, рими, а тепер залишається тільки тиша й відлуння почутого в серці. Але водночас – тепло й натхнення. Поезія залишає слід, вона не зникає, а продовжує жити в думках, у зошитах, у пам’яті людей. Це ніби післясмак гарної книги – коли хочеться ще раз перегорнути сторінки, повернутися до улюблених моментів. І найголовніше – подяка. За кожен вірш, за кожну емоцію, за всіх, хто ділився своїми словами й думками. Бо поезія – це не просто рими, це спільний ритм сердець.

Тож, з 17 по 23 березня в бібліотеках – громади відбулося справжнє свято поезії – час, коли слово набуло особливої сили, а рими стали музикою душі.

На початку Тижня відбулися перші поетичні читання, де звучали класичні та сучасні твори, посвята в читачі та ін. Середина тижня стала багатою на динамічні заходи: майстер-класи з поетичної творчості, дискусії про сучасну літературу, презентації творів нової літератури, конкурси на найкращі вірші, літературні вітальні, флешмоби “жива поезія”, обговорення за круглим столом та ін. На завершення тижня бібліотекарі підбили підсумки, поділилися враженнями, відзначили особливі моменти, які запам’ятаються надовго. Відбулися нагородження найкращих учасників, переможців конкурсів. заключні виступи.  Тиждень поезії завершився, але слово продовжує звучати – у серцях, у записниках, у натхненних думках. Рими, що лунали в бібліотеках, знаходять нове життя на сторінках книг. Вірші, прочитані пошепки чи з пристрастю, відгукуються у свідомості, надихаючи на власну творчість. Цей тиждень  завершився, але його енергія продовжує жити, даруючи силу і натхнення.